Розглядаючи питання, що стосується можливості успадковувати особами, які не уклали шлюб, враховується, що саме спадкування може відбуватися двома способами - за законом або заповітом. Наприклад, якщо спадкодавець залишив свій заповіт, за яким майно, що належить йому (або якась частина майна), усі права та різні обов'язки потім переходять у повну власність його так званої «цивільної» дружини, то цей спадкоємець отримає власну частку із спадкової маси.
Але в цій ситуації враховується положення статті 1241 ЦК, якою затверджувалось право на частку у спадщині всіх неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних повнолітніх дітей, враховуючи непрацездатних батьків спадкодавця, в незалежності від безпосереднього змісту такого заповіту.
Якщо заповіт не було складено, то успадкування йде за законом
До слова кажучи, якщо заповіт не було складено, то успадкування йде за законом, конкретно в порядку черговості, яка передбачена статтями ЦК. Тому що ч. 2 ст. 21 Сімейного кодексу встановила, що проживання однією єдиною сім'єю без укладення шлюбу є підставою для того, щоб у них виникли права і обов'язки звичайного подружжя, то віднести такого чоловіка / дружину конкретно до 1-ої черги спадкоємців просто неможливо.
Подібні особи можуть визнаватися спадкоємцями лише четвертої черги за статтею 1264 ЦК, якщо вони проживали однією сім'єю зі своїм спадкодавцем протягом довгого часового відрізку - не менше 5 років з дня відкриття цієї спадщини (тобто дня смерті спадкодавця). Сам факт проживання чоловіка та жінки без шлюбу може встановлюватися і в судовому порядку. До слова, доказами виступають: довідка ЖЕО, а також реєстраційний запис, досконально в паспорті, чітко свідчить про проживання представленої особи в одній єдиній квартирі разом з померлим, різні свідчення сусідів, інших свідків тощо.
Черговість спадкоємців
Слід відразу брати до уваги, що згідно ч. 2 ст. 1258 ЦК будь-яка наступна черга отримує собі право на спадкування за відсутності інших спадкоємців з минулої черги, в тому числі, усунення їх від такого права, крім випадків, які були встановлені статтею 1259 ЦКУ.
Саме тому, спадкоємці 4-ої черги за законом можуть отримати спадщину лише в разі відсутності у померлої особи дітей, батьків, будь-яких рідних братів і рідних сестер, дідуся, бабусі, рідних дядька й тітки або ж у разі неприйняття даними особами спадщини.
Одночасно з цим, відповідно до статті 74 СК, якщо чоловік і жінка живуть сім'єю, але в шлюбі не перебувають або ж у будь-якому іншому шлюбі, майно, яке було куплено ними за період спільного проживання, має належати їм порівну, якщо інше не встановлено між ними письмовим договором. Якщо зазначеними особами за період проживання один з одним було придбано майно, то треба звернутися до суду з новим позовом до інших спадкоємців, щоб чітко встановити факт проживання однією єдиною родиною, визнання подібного майна спільною сумісною власністю подружжя, також визнання права власності на якусь частку в подібному майні. У такому випадку, за цивільним чоловіком / дружиною визнається право власності на деяку частину вищевказаного майна і наведена частка буде повністю виключена з усієї спадкової маси.
Ще однією додатковою можливістю отримати спадщину вищевказаними особами виступає зміна черговості при отриманні чергового права на спадкування за частиною 2 статті 1259 ЦК України. Особа четвертої черги спадкування за судовим рішенням може отримати право успадковувати із спадкоємцями тієї черги, яка зараз успадковує (наприклад, разом з дітьми, а також батьками спадкодавця). Однак, обов'язковою умовою для повного задоволення цих вимог є надання доказів фактів тривалої турботи, в тому числі, матеріального забезпечення, надання іншої допомоги подібною особою спадкодавцеві, який через важку хворобу, похилого віку або ж каліцтво був у важкому безпорадному стані.