Фактично фізичні особи, а також приватні підприємці ніколи для юридичних осіб не були по-справжньому бажаними контрагентами. Проте напередодні з'явилася ще одна цікава можливість, на базі якої буде краще справу, пов'язану з приватними підприємцями не мати. Справа вся в тому, що фізособи, які є суб'єктами господарської діяльності, можуть тепер на законних підставах уникнути переслідування з боку суду, а ось його контрагент залишиться ні з чим.
При завершенні суб'єктом комерційної діяльності український господарський суд провадження у справі припиняє
Мова піде про п. 6 ст. 80 ГПК, згідно з якою при завершенні суб'єктом комерційної діяльності український господарський суд провадження у справі припиняє. Цікаво, що це положення до травня 2011 передбачало припинення виробництва лише при ліквідації юросіб, а ось так звані «фізики» уникали правосуддя лише у разі смерті. Нагадаємо, що в 2011 Верховна Рада України вирішила внести до статті 80 ГПК країни додаткові зміни, які передбачали при припиненні діяльності безпосереднього суб'єкта підприємництва припинення судового провадження.
Фактично, якщо виходити з вмісту супровідної записки цього законопроекту, в тому числі, з матеріалів безпосереднього обговорення при цьому голосуванні, депутати перед собою мету кардинальної зміни змісту цієї статті щодо ФОП не ставили. Мова тут йшла, головним чином, про уніфікацію існуючої термінології в цілому ряді законів. Однак, під дію даної статті потрапили і всі підприємці, у яких раніше від господарського виробництва реєстрація припинення ними підприємницької діяльності ніяк не рятує.
Різниця, існуюча між ліквідацією юрособи, а також припиненням ФОП
Хочемо відразу пояснити, в чому ж саме полягає принципова різниця, що існує між ліквідацією юрособи, а також припиненням ФОП підприємницької діяльності для їх контрагентів. Сильно не вдаючись у порожні подробиці, ми скажемо, що різниця полягає в термінах. Тобто, ліквідувати підприємця Ви можете протягом одного-двох місяців, одночасно, як остаточна ліквідація даного підприємства, разом із внесенням до держреєстру спеціального запису про припинення ним діяльності, цілком може тривати роками. А ось місяць з невеликим - термін розгляду справи лише в першій інстанції, і то за вдалого збігу всіх обставин.
При переслідуванні боржника-ФОП судовим органом, наприклад, з метою стягнення його «дебіторки», наш ФОП, навіть не моргнувши оком, зможе ініціювати припинення власної підприємницької діяльності, через шість тижнів успішним чином завершує дану процедуру і приходить з клопотанням до суду про припинення такої справи, при цьому, посилаючись на п. 6 ст. 80 нашого ГПК.
Кредитор залишається з діркою від бублика
У підсумку, кредитор залишається з діркою від бублика, тому що в госпсуді виробництво було припинено, до того ж немає підстав звертатися до суду відповідної юрисдикції. Справа вся в тому, що, по суті, поділ підсудності даного спору між ЦПК України і ГПК проводиться на підставі самого предмета таких правовідносин, з яких, власне, і виникла суперечка. По третьому пункту статті 15 ЦПК, суди не розглядають спори у порядку судочинства, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.
Одночасно, суперечки, які виникають при укладенні, а також зміні, розірванні або ж виконанні господарських договорів, які підсудні госпсуду, можливість звернутися з цими суперечками до загального суду цілком виключена. Адже дійсно, зміна з суб'єкта економічної діяльності статусу сторони на звичайну фізособу, не змінює характеру відносин сторін, які склалися у минулому. Фактично вони, як були економічними, такими вони і залишаються.
Ось в результаті і виходить, що якихось формальних приводів для звернення Вами до суду загальної юрисдикції після повного припинення виробництва в суді господарському на базі шостого пункту 80 статті ГПК ніяк немає. Найголовніше, що самі зобов'язання ФОП цілком можуть і не бути припинені, тому що стаття 501 ЦК передбачає це припинення згідно спірного зобов'язання лише після завершення судового розгляду справи. Таким чином, зобов'язання є, є людина, а механізму зажадати виконання, але в примусовому порядку аж ніяк - ні.
Першим задумався про цю «не гарну ситуацію» ВГС України, який в грудні 2011 видав окрему постанову Пленуму ВГСУ під номером 18 «Про питання практики щодо застосування ГПК судами першої інстанції», він роз'яснив у пункті 3.1, що громадянин, який втратив статус підприємця на дату безпосередньої подачі позову, ніяк не може бути стороною в господарському суді в судовому процесі. Але якщо така зміна статусу відбулася при розгляді цієї справи господарським судом, то це не тягне жодних наслідків за собою у вигляді зміни підвідомчості цієї справи, так як на момент звернення до госпсуду розгляд його належав до юрисдикції останнього.
Тут ВГСУ, сказавши «А», взагалі не сказав «Б»: конкретно не вказав, що подібне припинення діяльності ТОВ у ході виробництва не тільки не тягне за собою ймовірної зміни підсудності справи (пункт 1 ст. 80 ГПК), але і ніяк не тягне повного припинення виробництва у вже існуючій справі на підставі шостого пункту тієї ж статті, тобто не дав команду судам розглядати справи по суті, навіть, незважаючи на ліквідацію ПП, сторони спору.
Підводячи результати, автору не залишається фактично нічого іншого, як порадити керуватися принципом: «вранці гроші, а ввечері стільці», рекомендувати у відносинах, пов'язаних з підприємцями, уважно враховувати, що до тих пір, доки ВГСУ або Верховний Суд нашої країни не скажуть своє останнє слово щодо пункту 6 ст. 80 ГПК і його подальшого застосування до приватних підприємців, кожний судовий розгляд з ТОВ цілком може закінчитися несподівано без якогось логічного завершення. Тобто, по стягненню боргу буде просто нікуди вже апелювати, хіба що, крім совісті Вашого боржника.