Меню
Реклама
Время
В даний момент більшість суб'єктів господарювання володіють досвідом проведення в них перевірок органами податкової служби, результатом яких стала процедура донарахування сум сплачених грошових зобов'язань. Частенько платники з такими рішеннями не згодні, і в даній ситуації є лише два виходи, а саме платити або оскаржити.
Нашим законодавцем було передбачено 2 способи по захисту прав платників податків у вигляді оскарження попередніх податкових повідомлень-рішень, для цього - судовий і адміністративний порядок.
Змінилася сама процедура щодо оскарження в адміністративному порядку
З прийняттям українського Податкового кодексу трохи змінилася сама процедура щодо оскарження в адміністративному порядку. Тепер вона стала двоступеневою. Причому, скарга, згідно з українським НК, подається в якийсь вищестоящий орган податкової регіональної служби, а кінцевим рівнем тут виступає центральний орган влади, який в даний момент здійснює податкову політику в країні.
Головними нормативними актами, які регулюють порядок подібного оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень, виступає ст. 56 ПК, а також наказ Мінфіну, датований 19 листопада 2012 № 1203, в тому числі, непрямим чином наказ Мінфіну № 1236 від 28 листопада минулого року.
Згідно з новим положенням норм нині чинного законодавства, саме по собі право подавати скарги у будь-який вищестоящий орган дається після того, як було отримано рішення платником податків. Але необхідно приймати рішення щодо методу оскарження після отримання остаточного акта перевірки або ж у період підготовки заперечення на цей акт.
Необхідно відзначити, що доцільність оскарження затверджених податкових повідомлень-рішень зараз грає важливу роль, але необхідно виходити із специфіки окремої ситуації, і в безпосередній залежності від того, яку саме мету поставило підприємство, таку необхідно вибирати і стратегію, а також тактику ведення цієї справи.
На превеликий жаль, практика яскраво показує неефективність прийнятого адміністративного оскарження, тому що органи податкової служби вищого рівня часто не міняють раніше затвердженого податкового повідомлення-рішення. Позитивними моментами оскарження виступає виграний час для ще більш глибокої підготовки до судового оскарження винесеного податкового повідомлення-рішення, в тому числі, надання якихось додаткових (або відновлених) документів за статтею 44 ПК, ймовірність акумулювання коштів для того, щоб оплачувати нараховані раніше грошові зобов'язання або перерозподіляти активи і так далі.
Але у випадку дуже сильного затягування часу, а також наявності статусу неузгодженості самих сум грошових зобов'язань сам платник податків обов'язково повинен враховувати час нарахування йому пені та термін сплати, який встановлений для узгоджених сум таких зобов'язань.
Про затвердження Інструкції порядку нарахування та подальшого погашення пені за тими платежами, які контролюються органами податкової служби
За наказом української Державної податкової адміністрації під назвою «Про затвердження Інструкції порядку нарахування та подальшого погашення пені за тими платежами, які контролюються органами податкової служби» № 953 від 17 грудня 2010, пеня нараховується в безпосередній день настання строку погашення даного податкового зобов'язання, який нарахований органом контролю за платниками податків при виявленні його зниження на суму цього ж заниження та за весь час заниження (і за час адміністративного та / або ж судового оскарження).
У такому випадку, якщо йшло відновлення документів, які підтверджують правильність проведення бухобліку в разі їх втрати, в тому числі, при неприйнятті їх до уваги податковим органом, платникам буде доцільніше починати наведену процедуру адміністративного оскарження для того, щоб узаконити існування таких документів при здійсненні нею господарської діяльності.
В принципі, прикладів необхідності оскарження таких податкових повідомлень-рішень величезна безліч. Природно, що головна мета - це період для підготовки до оскарження в суді, а також формування позову і всієї доказової бази.
Звичайно, в наданні доступу платникам податків безпосередньо до джерел з вмістом податкової інформації, яка використовується при проведенні перевірки, податківці найчастіше відмовляють. Саме тому, слід скористатися правом отримати необхідну інформацію безпосередньо від органів податкової служби, при цьому, заявивши в новій скарзі окреме клопотання про витребування інформації у податкової інспекції, яка і була основою для отримання нових висновків про порушення існуючих норм податкового законодавства. Наприклад, це може бути якась інформація від співробітників податкової міліції з матеріалів проведення оперативно-розшукової діяльності, у тому числі, з кримінальних виробництв, облікових карток з конкретного виду податку і іншої податкової інформації, яка вказана в акті перевірки, зустрічних звірок. І не слід забувати, що платник в обов'язковому порядку повинен брати участь у розгляді цієї скарги.
Також часто бувають ситуації, коли немає ніякого документального підтвердження отриманої податкової інформації або її зміст спотворюється в акті перевірки.
Розглянемо ще випадки помилковості здійснення розрахунків в податкових повідомленнях-рішеннях про зобов'язання. Це неприйняття до уваги умов по перебуванню платника на особливому податковому режимі. Для цього звернемося спочатку до змісту ст. 78 ПК України. Фактично позапланова перевірка, зазвичай, проводиться, якщо платником податку була в установленому порядку подана до органу податкової служби нова скарга на рішення, за якою потрібен повний або ж частковий перегляд результатів перевірки, а також об'єктивний її розгляд.
Платник податків матиме можливість при проведенні якоїсь позапланової перевірки дати якісь нові аргументи, пояснення, розрахунки, які зможуть спростувати твердження податківців.
Також адміністративне оскарження буде корисно при наявності певних порушень порядку проведення самої перевірки. Враховуючи практику українського Вищого адміністративного суду, адміністративні суди не визнають і не скасовують протиправними повідомлення-рішення, якщо було порушено порядок проведення перевірки, якщо мало місце бути фактичне порушення існуючих норм податкового законодавства. У результаті, необхідно вказувати на достовірні факти порушення існуючого порядку при перевірці в спеціальній скарзі до вищестоящого органу.
Підсумовуючи вищесказане, при виборі правильного способу оскарження затверджених податкових повідомлень-рішень самі платники податків зобов'язані структурно підходити і чітким чином планувати саму процедуру адміністративного оскарження, при цьому, використовуючи всі можливості, які зараз надає законодавець захисту власних прав, по максимуму, щоб звести до мінімуму ті ризики, які пов'язані з процедурою узгодження цих грошових зобов'язань.
Ни для кого не будет секретом, что в Украине действует положение, которое регулирует взаимоотношение супругов в материальной составляющей брака.
Другим способом раздела имущества является присуждение неделимых частей имущества одному из супругов.
Если на момент раздела имущества кредит не погашен, то естественно будет поднят вопрос, о том, кому же платить.
Новое в блогах
