•  Реклама

  •  Время







  • Про визнання бездіяльності протиправною та стягнення ...

Про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди - Чернігівський окружний адміністративний суд - Д'яков В.І.


  1. ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
  2. ПОСТАНОВА

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

і м е н е м У к р а ї н и

25 грудня 2014 року Чернігів Справа № 825/2670/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

суддів - Клопота С.Л., Поліщук Л.О.,

за участю секретаря - Воєдило Л.П.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Вовнюка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури по невжиттю жодних заходів до витребування дисциплінарних справ відносно позивача у кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області майже рік, та не розгляду його скарг протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарних справ;

- стягнути з Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на користь позивача 474 768,00 грн. моральної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 05.07.2013 відносно нього була порушена дисциплінарна справа, на підставі окремої ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2013. 16.07.2013 вказане рішення було оскаржене ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 19.07.2013 на підставі окремої ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2013 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців. 31.07.2013 вказане рішення також було оскаржене ОСОБА_1 до відповідача. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 26.07.2013 на підставі рішення її дисциплінарної палати від 19.07.2013 право позивача на заняття адвокатською діяльністю зупинено на строк 6 місяців. 21.08.2013 вказане рішення оскаржено позивачем до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Рішеннями дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 19.07.2013 та від 26.07.2013 стосовно ОСОБА_1 було порушено дисциплінарну справу, а потім застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю. У цей же день, 26.07.2013, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області, на підставі рішення її дисциплінарної палати від 26.07.2013, припинила право ОСОБА_1 на заняття адвокатською діяльністю. Проте, 09.08.2013 всі три вказаних рішення оскаржені позивачем до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Позивач зазначає, що в порушення статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідач не вживав заходів щодо розгляду його скарг, витребування матеріалів дисциплінарних справ з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області протягом більше року, та порушив тридцяти денний термін розгляду скарг після отримання вказаних матеріалів.

Позивач вважає, що він з 26.07.2013 по 12.12.2014 був безпідставно позбавлений права на професію адвоката, тому така бездіяльність відповідача спричинила йому моральну шкоду, яку він оцінює в сумі 474 768,00 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вчинила всі необхідні дії, передбачені статтею 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: витребувала матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги); забезпечила розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи. Тому, вважає, що відповідач в оскаржуваних правовідносинах діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а отже й відсутня підстава для стягнення з відповідача моральної шкоди.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.07.2013, за результатами перевірки обставин, викладених в окремій ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2013, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області було прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.

19.07.2013 рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.

26.07.2013 рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області було підтримано вище згадане рішення дисциплінарної палати.

19.07.2013 рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області було порушено дисциплінарну справу відносно ОСОБА_1, за скаргою адвоката ОСОБА_3.

26.07.2013 рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

26.07.2013 рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області було підтримано рішення дисциплінарної палати.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргами від 16.07.2013 (отримана відповідачем 18.07.2013 за вх.№1016), від 31.07.2013 (отримана відповідачем 02.08.2013 за вх.№1122), від 09.08.2013 (отримана відповідачем 20.08.2013), від 21.08.2013 (отримана відповідачем 23.08.2013) (а.с.109-111,112-113, 114).

Листами від 26.07.2013 вих. № 1048, від 08.08.2013 вих. № 1294, від 22.08.2013 вих. №1398 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала матеріали дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (а.с.114, 119 ).

25.06.2014 за вих.№2951 та вих. № 2953 від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 (а.с.117).

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури 25.07.2014 листами за вих. №4449 та за вих. № 4450 направила отримані матеріали дисциплінарної справи члену Комісії - ОСОБА_4 для проведення перевірки відомостей, викладених у скаргах, підготовки письмових довідок та/або проектів рішень Комісії та здійснення на засіданні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідної доповіді (а.с. 116).

В судовому засіданні встановлено, що на засіданні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 12.12.2014 було розглянуто скарги ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 19.07.2013 про порушення відносно нього дисциплінарної справи, а також на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 26.07.2013 про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю та рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 26.07.2013 про припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

За результатами розгляду зазначені скарги ОСОБА_1 було задоволено частково, рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 26.07.2013 та рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 26.07.2013 відносно адвоката ОСОБА_1 скасовано, рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 19.07.2013 залишено без змін, прийнято нове рішення, яким закрито провадження у дисциплінарній справі відносно адвоката ОСОБА_1

Вважаючи протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури по невжиттю жодних заходів щодо витребування дисциплінарних справ та пропуску строку розгляду скарг, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI), Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженим установчим з'їздом адвокатів України 17.11.2012, Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженим Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 07.12.2012.

Відповідно до частини другої статті 59 Конституції України для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Згідно зі статтею 1 Закону № 5076-VI адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 2 Закону № 5076-VI адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно з частиною 2 статті 46 Закону № 5076-VI адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

В силу норм частини 1 статті 52 Закону № 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Частина 4 статті 52 Закону № 5076-VI передбачає, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури:

1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 5 статті 52 Закону № 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 1 Положення про вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (далі - Положення) Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі - ВКДКА) - колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Метою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури згідно з Положенням є забезпечення здійснення адвокатського самоврядування відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині здійснення контролю та сприяння організації діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів при вирішенні питання кваліфікаційного відбору осіб, які виявили намір здійснювати адвокатську діяльність, та дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Процедура розгляду Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури визначається Законом № 5076-VI та Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - Регламент).

Відповідно до статті 42 Закону № 5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Відповідно до пункту 3.6.1 Регламенту скарга на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури реєструється ВКДКА, та в розумний строк з дня її надходження, з дотриманням пропорційності навантаження на членів комісії та спеціалізації членів ВКДКА у кваліфікаційних або дисциплінарних питаннях, передається головою ВКДКА, його заступниками або секретарем члену ВКДКА для проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі.

Не дозволяється проводити перевірку скарги члену ВКДКА, обраному конференцією адвокатів того регіону, до якого відноситься кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, на рішення, дії чи бездіяльність якої надійшла скарга.

Положеннями пункту 3.6.2 Регламенту передбачено, що ВКДКА протягом десяти днів з дня отримання скарги витребовує матеріали дисциплінарної (кваліфікаційної) справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Пунктом 3.6.3 Регламенту встановлено, що ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи шляхом направлення головою ВКДКА, його заступниками або секретарем матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи члену ВКДКА для проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі.

Згідно з пунктом 3.6.5 Регламенту за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ВКДКА має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Так, судом встановлено, що скарги ОСОБА_1 надійшли до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 18.07.2013, 02.08.2013, 20.08.2013 та 23.08.2013, проте майже рік Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області не направляла матеріали дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 до відповідача. При цьому, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не вчиняла жодних дій щодо подальшого витребування вказаних матеріалів для розгляду скарг позивача.

Суд зауважує, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не взяла до уваги, що рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про позбавлення позивача права на заняття адвокатською діяльністю, фактично було обмежено його право на працю та отримання заробітку.

А тому суд вважає, що відповідач зобов'язаний був вчинити дії щодо найшвидшого розгляду скарг ОСОБА_1, чого ним не було зроблено.

Разом з тим, отримавши від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області матеріали дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 25.06.2014, відповідачем було не забезпечено розгляд скарг позивача протягом тридцяти днів з дня одержання вказаних матеріалів, оскільки фактично їх розгляд було здійснено лише 12.12.2014, на засіданні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Виходячи з наведеного, суд вважає позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури по невжиттю заходів щодо витребування дисциплінарних справ відносно ОСОБА_1 у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області протягом року, та не розгляду скарг ОСОБА_1 протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарних справ, обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на користь позивача моральної шкоди в сумі 474 768,00 грн., то суд не знаходить підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з пунктом 2 та 4 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У свою чергу, пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Пленум) передбачено, що відповідно до 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Пленуму суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до пункту 9 Пленуму розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Разом з тим, всупереч зазначеним нормам, в позовній заяві позивач не зазначає, в чому саме полягає моральна шкода, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується. В позовній заяві взагалі відсутні будь-які факти чи докази, які підтверджують заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Окрім того, позивачем не надано ні розрахунку моральної шкоди, ні доказів чи обґрунтування моральних страждань, спричинених неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог про стягнення моральної шкоди посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі Вuzеsсu проти Румунії. Проте, такі посилання позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд у цій справі погодився з аргументами заявника, що позбавлення його адвокатського статусу спричинило йому майнову шкоду. У справі ОСОБА_5 Європейський суд виходив з того, що власністю, якої було позбавлено заявника, є його клієнтура як адвоката, що приносила йому дохід. Тобто, компенсація, призначена заявникові, є відшкодуванням не моральної, а майнової шкоди.

Крім того, саме рішення про позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю було прийняте Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області, а відповідач не вчиняв жодних дій щодо позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю та не здійснював втручання в його адвокатську діяльністю, що виключає можливість завдання з боку Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури матеріальної або моральної шкоди позивачу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови позивачу в задоволенні його позовної вимоги щодо стягнення моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частин 1, 3 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди, підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури по невжиттю заходів щодо витребування дисциплінарних справ відносно ОСОБА_1 у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області протягом року, та не розгляду скарг ОСОБА_1 протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарних справ.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя: підпис В.І. Дяков

Судді: підпис С.Л. Клопот

підпис Л.О. Поліщук

З оригіналом згідно.

Головуючий суддя: В.І. Д'яков


Вернутся назад



Вам будет интересно:

В каких случаях гражданину может потребоваться помощь юриста

Случаи, когда гражданину может потребоваться помощь юриста

Аборт: право на вибір чи вбивство?

Право на аборт виступає однією з найактуальніших проблем для сучасного суспільства.

Судове підготовче засідання у кримінальному провадженні

Перевіряючи матеріали кримінальної справи, український суд зобов'язаний встановити всю достатність юридичних і фактичних підстав для того, щоб прийняти судове рішення.

Покупка страхового стажа для пенсии

Тот, кто еще не успел заработать себе страховой стаж, нужный для пенсии, в состоянии купить его, заключив вместе с Пенсионным фондом специальный договор.


  • Комментарии

  • Новости и Публикации
Когда возможен раздел имущества супругов в Украине

Когда возможен раздел имущества супругов в Украине Ни для кого не будет секретом, что в Украине действует положение, которое регулирует взаимоотношение супругов в материальной составляющей брака.

Раздел нескольких объектов при разделе имущества супругов в суде

Раздел нескольких объектов при разделе имущества супругов в суде Другим способом раздела имущества является присуждение неделимых частей имущества одному из супругов.

Ипотека, раздел супружеского кредита

Ипотека, раздел супружеского кредита Если на момент раздела имущества кредит не погашен, то естественно будет поднят вопрос, о том, кому же платить.

Отступления от принципов равенства при разделе ...

Отступления от принципов равенства при разделе имущественных прав Раздел имущества не поровну - достаточно поширенная практика украинских судов, когда в деле принимает участие знающий свою ...

Правдивые отзывы о юристах

Правдивые отзывы о юристах Отзывы о юридических конторах и отдельных специалистах: юристах, адвокатах не всегда только хорошие, но тем не менее, все ...


  • Голосования






  •  Рекомендации


  • Вопрос к юристу по наследству:



cron
559c09deeff8038dba68d59a70fb5de5