Періодично замислюючись як вчинити із спадком, ми бажаємо, щоб остаточне рішення розпорядитися спадщиною виступало правильним для наших дітей і онуків. Будь-яка мати чи батько, в тому числі, подружжя або близькі родичі мають свої власні причини для розпорядження нажитим добром таким чином, як вважають правильним.
При всьому цьому, вони не всі володіють існуючими тонкощами правових норм і не знають толком, який саме спосіб оформлення майна їм все-таки вибрати - заповідати спадщину або ж просто подарувати майно, оформивши при цьому дарчу.
«Від щирого серця дарую тобі..»
Не слід керуватися одними благими мотивами, буде краще прислухатися зараз до закону, що регламентує оформлення угод цього типу. Необхідно уважним чином зважити всі особливості, а також переваги з оформлення заповіту і звичайною дарчим.
Причому, обидва ці документи схожі в чомусь, тому що вони передбачили безкоштовну передачу накопиченого майна в інші руки. При всьому цьому, головна відмінність їх полягає в тому, що заповіт передбачив перехід майна - спадщини (після кончини людини), а от дарча означає дарування ще в момент оформлення такої угоди нотаріусом.
Вирішивши подарувати власне майно, громадянин його господарем бути перестає, а права власника тепер переходять до так званого «обдаровуваного». Людина при оформленні заповіту залишається власником і буде вільна робити з майном все на власний розсуд. Вкрай важливо знати те, що сам заповіт має бути підписаний тільки власником, а от договір дарування - всіма сторонами.
Причому, для збереження вигод дарувальника, в певних випадках, складання спеціального заповіта на нерухомість куди виправдано і доцільніше, тому що, подарувавши власне майно, людина передає на нього всі права одержувачу свого дару. При цьому, оформляючи заповіт у нотаріуса, не потрібно з ним більше нікуди звертатися, а ось договір дарування зажадає подальшої реєстрації у відповідних органах прав на житло.
Причому, нерідкі такі випадки, коли люди похилого віку оформляють на свою нерухомість дарчу на родичів або ж взагалі сторонніх і невідомих їм людей, з умовою догляду та опіки до кінця життя. При всьому цьому, вони ніяк не знають, що оформивши цю дарчу, доводиться цілком покладатися лише на моральні якості власних опікунів, так як вони ніколи більше не володітимуть правами на, в минулому власне, житло.
«А я тепер передумав..»
До того ж, у практиці нотаріуса часто зустрічаються такі випадки, коли громадяни виступають з проханнями визнати недійсним договір дарування. Причому, люди пояснюють це тим фактом, що збиралися передати дане майно у спадок, але, не відаючи особливостей даної процедури, оформили замість заповіту дарчу.
Необхідно розуміти, що довести при судовому розгляді нерозуміння самої природи правочину фактично неможливо, як і зуміти домогтися його повного скасування.
Тобто, передаючи власне майно спадкоємцям, враховуйте особливості щодо переходу права власності, в тому числі, бажання залишатися при управлінні ним впливовою особою, з якою всі спадкоємці будуть рахуватись. А якщо виникають у Вас питання про процедури або ж нормативи наведених документів, то буде краще йти за консультацією до кваліфікованого юриста.