Як можна не допустити неправомірного нарахування Вам штрафів або ж арешту майна за несуттєвий борг?
Запам'ятайте, якщо банк робить спробу заарештувати майно свого позичальника, то даний арешт можна оскаржити. Наприклад, можна сказати про неосудний стан самого позичальника, а також недобровольне підписання документів, у тому числі, закон стосовно захисту споживачів, невірне рішення суду або ж складання Вами позову.
Слід обмовитися, що нарахування пені з дня подання такого позову повністю припиняється. Після всього цього будь-які штрафні санкції вважають неправильними. По правді сказати, виконавча служба в стані зобов'язати боржника сплатити виконавчий збір.
У тому випадку, якщо людині прийде лист про арешт її заставного майна, вона зобов'язана перевірити наявність такого рішення в суді, в тому числі, його реквізити, а саме назву і склад суду, прізвище судді, а також секретаря судового засідання, опис обставин, суддівського підпису, а також секретаря, круглу (тобто не ксерокопіювати) печатку разом з відбитком синюватого кольору. У тому випадку, якщо даних реквізитів у рішенні не буде, то це значить, документ являє собою «зразок» судового позову і не має ніякої юридичної сили. Звичайно, це визнають і відправники подібних листів.
А якщо людина раптовим чином дізнається, що у неї відкрита окрема кредитна лінія, необхідно згадати, що відповідно до статті 1055 ЦК України, такий договір має бути виключно у письмовій формі. В іншому випадку, він суперечить нинішньому законодавству і недійсний. Тому всі штрафні санкції, в такому випадку, будуть недійсними, а клієнт банку, мимоволі ставший позичальником, повинен погасити лише тіло кредиту. До того ж, він здатний подавати до суду за понесений моральний збиток на банк.
Фактично, все те ж саме відноситься і до ймовірних нарахуваннь за те чи інше обслуговування картки. Причому, якщо ці цифри у договорі не прописані, вони не мають юридичне обгрунтування.
Банк не має права змінювати кредитний ліміт в односторонньому порядку
Банк не має права змінювати кредитний ліміт в односторонньому порядку, в тому числі, змінювати по ньому розмір процентної ставки. Подібну норму Верховна Рада країни узаконила в 2008 р.
В принципі, арешт майна родичів позичальника буде можливий лише у випадку, якщо вони були до цього поручителями наведеного кредитного договору. А ось поширювати інформацію про неплатників фінансова установа права не має, таким чином, вона просто порушує закон під назвою «Про банківську таємницю» та стаття 32 Конституції України. Єдиний виняток - інформування органів влади банком.