Меню
Реклама
Время
Ясно, що земля потрібна всім, але враховуючи сучасні реалії життя, не у всіх можливість отримати землю у власність. Багато звичайних громадян, підприємців, в тому числі, ділової еліти буквально шикуються у величезну чергу до рад різного рівня.
Пройшовши при оформленні різних паперів, які необхідні для оренди, всі кола пекла, вони отримують у власне користування довгоочікуваний шматочок «національного багатства». Але, на превеликий жаль, при використанні орендованої землі, вони в одну мить виявляють, що самі по собі умови орендної плати за ту землю, які спочатку були запропоновані міськрадою, з часом, цією же радою були переглянуті. Спочатку приходить на їх адресу додаткова угода до договору оренди, в ній місцева влада пропонує погодитися «добровільно» з новими умовами надання орендної плати, яка в рази перевищує всю договірну вартість такої оренди, у випадку так званої «непокори» на нових орендарів чекає нова повістка до суду.
У наведеній статті представлений алгоритм, що використовується органами місцевого управління для підвищення ними орендної плати.
Приміром, згідно 12 статті Земельного кодексу до повноважень рад різного рівня у сфері земельних відносин у межах селищ, сіл, міст належить контроль за використанням, а також, охороною земель комунальної власності, в тому числі, дотриманням екологічного та земельного законодавства. Як підсумок, органи місцевого самоврядування, які контролюють дотримання норм земельного законодавства учасниками земельних правовідносин, реалізують державні повноваження в цій сфері.
Статтею 288 українського Податкового кодексу було визначено, що розмір, а також, умови щодо внесення існуючої орендної плати, зазвичай, встановлюються в орендному договорі, складеним між орендодавцем (тобто, власником) і орендарем.
Сама типова форма такого договору ділянки землі була встановлена Постановою українського Кабінету Міністрів, датованого 03.03.2004 під номером 220 під назвою «Про затвердження тип.договора оренди землі». Подібна форма затверджується на місцевому рівні відповідним рішенням самих органів місцевого самоврядування. До слова, 13 пунктом тип.договора був передбачений порядок так званого «перегляду» існуючої орендної плати. До слова, згідно з 13 пункту, розмір плати повинен бути переглянутий у разі «зміни встановлених умов господарювання, які передбачені договором; зміни існуючих розмірів земельного податку, в тому числі, через підвищення цін і тарифів, значної зміни коефіцієнтів індексації, що визначені законодавством; погіршення, не з вини орендаря, стану самої орендованої земельної ділянки, що підтверджується деякими документами; в інших випадках, які передбачені законом». В принципі, на перший погляд, все цілком логічно виглядає, справедливо і законно, але саме формулювання «в інших випадках, які передбачені законом» дає право чиновникам нівелювати існуючі вимоги ч. 1 ст. 651 українського Цивільного кодексу, яким передбачено, що розірвання або зміна договору можлива лише за обопільною згодою самих сторін.
Природно, що люди, які не мають спеціальної освіти, навряд чи знають напам'ять вимоги статті 18 Закону нашої країни «Про оцінку земель», в якій було встановлено порядок проведення грошової оцінки ділянок. З цієї статті грошова нормативна оцінка земельних ділянок, які розташовані в межах нас. пунктів в незалежності від їхнього головного цільового призначення, відбувається не рідше одного разу на 5-7 років, а земельних ділянок сільгоспзначення, розташованих за межами населених пунктів - не рідше за 1 раз терміном у п'ять-сім років, а несільгоспзначення - не рідше, ніж 1 раз протягом семи - десяти років.
Згідно першої частини статті 20 вищевказаного закону, за підсумками грошової нормативної оцінки земельних ділянок зобов'язана бути складена технічна документація. До слова, частиною першою 23 статті встановлено, що сама технічна документація грошової нормативної оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується сільською, міською чи селищною радою.
У результаті, після проведення грошової нормативної оцінки та прийняття з цього приводу рішення у місцевої влади присутні всі підстави, що існують для того, щоб у порядку, який передбачений договором оренди землі, вимагати зміни орендної плати завдяки зверненню до місцевого або господарського суду.
На превеликий жаль, юридична позиція, яку часто займають суди в цій ситуації, навряд чи буде для Вас втішною, бо по таких відносинах існує цілий ряд рішень, винесених вищими спеціалізованими судами, наприклад, рішення українського Вищого господарського суду від 17.01. 2012 за позовом до Феодосійського заводу будматеріалів Феодосійської міської ради про зміну існуючих умов договору з оренди ділянки землі.
Тоді суд касаційної інстанції вирішив залишити без будь-яких змін постанову апеляційного господарського суду Севастополя від 15.11.2011 за позовом міської ради Феодосії до заводу будівельних матеріалів. В результаті розгляду наведеної справи, ВГС України встановлювалося, що він вказав тільки на неможливість зміни однією стороною умов договорів оренди наданої ділянки Феодосійською міською радою шляхом прийняття рішення.
Вищезазначеним рішенням було зазначено, що згідно приписів статті 247 українського Податкового кодексу, законодавцем визначено, що сам по собі розмір існуючої орендної плати за землю повинен розраховуватись на підставі ставки земельного податку та цілком з грошовою оцінкою самої земельної ділянки.
Слід враховувати висновки Постанови, винесеної Верховним судом, датовані 23.05.2011 по таких відносинах, у них суд прийшов до остаточного висновку, що "діючими нормами законодавства була передбачена можливість змінити умови договору за судовим рішенням лише на вимогу якоїсь однієї зі сторін. Оскільки в договорі оренди сторонами передбачена можливість збільшити розмір встановленої орендної плати, а сама орендна плата за земельні ділянки як державної, так і комунальної власності, зараз є регульованою ціною, законодавча зміна встановленого граничного розміру даної плати є додатковою підставою для перегляду існуючого розміру орендної плати, що був встановлений умовами договору. Згідно ГПК України винесене рішення Верховного Суду, прийняте за підсумками розгляду заяви про перегляд винесеного раніше судового рішення з мотивів неоднозначного застосування різними судами касаційної інстанції однакових норм матеріального права у таких правовідносинах, буде обов'язково для всіх суб'єктів владних повноважень, які використовують у своїй діяльності цей акт, що містить вищевказану норму, в тому числі, і для всіх українських судів. Суди зобов'язуються привести власну судову практику у повну відповідність з винесеними Верховним Судом України рішеннями.
Зараз склалася практика задоволення судами всіх інстанцій вищевказаних вимог органів місцевого самоврядування. Саме тому, підписуючи новий договір оренди на п'ятдесят років, пам'ятайте, що розмір орендної плати буде переглядатися кожні п'ять-сім років.
Ни для кого не будет секретом, что в Украине действует положение, которое регулирует взаимоотношение супругов в материальной составляющей брака.
Другим способом раздела имущества является присуждение неделимых частей имущества одному из супругов.
Если на момент раздела имущества кредит не погашен, то естественно будет поднят вопрос, о том, кому же платить.
Новое в блогах
