Перевага, природно, віддається договірному врегулюванню, яке дає «свободу маневру», але досягнення згоди зовсім не гарантує припинення судових тяжб надалі. Щоб не бути голослівними, наводимо кілька яскравих прикладів.
Швидше за все, більшість людей буде згідно з тим, що вічність шлюбного союзу буде можлива лише на небесах. Це підтверджує і юридична практика компанії в сфері сімейного міжнародного права, численні звернення клієнтів для вирішення ряду проблем, тісно пов'язаних з процесом розлучення.
Припинення шлюбу
Припинення шлюбу виступає юридично важливим, а зовсім не звичайним формальним чинником так званих «розбитих один з одним горщиків», в основу цієї статті були покладені деякі проблемні питання, які особливо турбують наших постійних клієнтів при припиненні ними шлюбу з іноземними громадянами в Україні. Таким чином, ви дізнаєтеся про порядок нинішнього припинення шлюбу на Україні, правові аспекти процесу розлучення разом з іноземними громадянами в нашій країні, відкриєте для себе різні варіанти вирішення проблем, з якими раніше вже зустрічалися правознавці нашої фірми на практиці.
По-перше, порядок припинення шлюбу в Україні врегульовано нормами української Конституції, Сімейного кодексу, в тому числі, Правилами з реєстрації актів цивільного стану.
По частині 2 104 статті СК, «в результаті припинення шлюб анулюється». Нормами ст. 105 СК були передбачені три способи для припинення шлюбу в Україні:
- згідно спільної заяви подружжя або ж одного з них за наявності постанови державного органу, уповноваженого з реєстрації актів цивільного стану;
- згідно спільної заяви обох членів подружжя на базі винесеного судового рішення;
- згідно позовної заяви подружжя на базі судового рішення.
Для будь-якого з вищевказаних способів важливим є питання, що стосується того, чи має подружжя спільних дітей у шлюбі. Тобто, якщо у подружжя спільних дітей немає, то вони в змозі подати до органу РАЦС спеціальну заяву про припинення шлюбу. Коли один місяць пройде, орган РАЦС зобов'язаний видати окрему постанову про припинення шлюбу, якщо не буде відкликано заяву. Шлюб розривається в незалежності від наявності можливого майнового спору між ними.
Якщо ж у подружжя присутні спільні діти у шлюбі, то володіють правом подати заяву до суду. При тому, із заявою подається також письмовий договір стосовно того, з ким саме з батьків будуть жити діти, в тому числі, яку участь візьме в забезпеченні кращих умов їх життя той з батьків, який проживати буде окремо від них, а також про конкретні умови здійснення батьками права на самостійне виховання своїх дітей.
Суд повинен приймати остаточне рішення про припинення шлюбу виключно після закінчення 1-ого місяця з дня подачі необхідної заяви, при тому, ця заява буде відповідати дійсній згоді чоловіка і дружини, а також, якщо після завершення процедури припинення шлюбу не принижувались майнові чи особисті права, у тому числі, права їх спільних дітей.
Якщо член подружжя визнається зниклим, а також, недієздатним, засудженим за скоєний злочин разом з позбавленням волі більше трьох років, то шлюб припиняється органом РАЦС за заявою 2-го члена подружжя.
Припинення шлюбу між українськими громадянами в більшості випадків відбувається без юридичного супроводу. Але при припиненні шлюбу між нашим громадянином і громадянином іншої країни, як яскраво підтверджує практика, сторона або проконсультується разом з юристом з такого питання, або ж самостійно розпочинає відразу всю тяганину в оформленні ряду шлюборозлучних документів.
Перед розбором цілого ряду проблем, які виникають при такому процесі між нашим громадянином і громадянином іншої держави, нагадаємо про базові принципи статусу іноземців в нашій країні. Наприклад, відповідно до статті 2 українського закону стосовно статусу іноземців та ЛБГ, датованим 4 грудня 1994, «іноземці мають всі ті ж права і свободи, виконують ті ж обов'язки, що й українські громадяни, що не суперечить Конституції, іншим законам України, в тому числі, міжнародним договорам країни "іноземні громадяни за положеннями цієї норми наділені рівними правами з українськими громадянами, у тому числі, певними зобов'язаннями в процесі.
Перше питання, що виникає в процесі розірвання шлюбу разом з іноземцем: «А взагалі, чи обов'язково громадянину іншої країни приїжджати на територію України для розірвання шлюбу?»
Природно, якщо у іноземця присутня така можливість, у тому числі, бажання і час прибути до України, це значно спростить сам процес для всіх 3-ох способів, які зазначені у ст. 105 СК України. Але якщо приїзд іноземця в Україну буде неможливий з відомих причин, то пропонуємо розглянути такі варіанти вирішення існуючої проблеми з будь-якого з вищевказаних способів.
1-ий спосіб припинення шлюбу був передбачений ч. 1 ст. 106 СК. Він, зокрема, вказує на те, що «те подружжя, яке дітей не має, володіє правом подати до органу РАЦС за спільною згодою заяву про припинення шлюбних відносин. В абзаці 4 п. 12 Правил реєстрації було також передбачено, що «якщо з поважної причини хтось з подружжя не в змозі подати заяву про припинення шлюбу особисто до органу РАЦС, подібна заява, яка нотаріально посвідчена або прирівняна до неї, може від його імені подати другий член подружжя».
Наприклад, відповідно до існуючої норми Правил з реєстрації правильним варіантом виходу з такої ситуації буде підготовка, а також, передача членом подружжя, який проживає на Україні, зразка тієї заяви, яка стосується розірвання шлюбу членом подружжя, «який живе у віддаленому місц», чи за кордоном. Причому, зразок заяви можна знайти у додатку під номером 17 до Правил. Останній заповнює подібну заяву іноземною мовою, а також нотаріально засвідчує і піддає легалізації її, а потім вже пересилає українському члену подружжя. Тобто, при отриманні оформленої належним чином заяви чоловік переводить її на українську мову та нотаріальним чином засвідчує цей документ. Після чого, він подає дану заяву від імені іноземного члена подружжя в орган РАЦС. Причому, факт подання цієї заяви супроводжується спеціальною відміткою в журналі з обліку заяв про анулювання шлюбу обох членів подружжя, в тому числі, в спеціальному актовому записі.
Нагадаємо, що при подачі нової заяви або ж протягом 1-ого місяця іноземець зобов'язаний письмово повідомити про свою згоду припинити шлюб орган РАЦС в Україні без його присутності, в тому числі, вказати місцезнаходження свого органу РАЦС, куди треба передати свідоцтво про припинення шлюбу. Підпис обов'язково мусить бути нотаріально посвідчений при направленні спеціальної письмової заяви.Тому наполегливо рекомендуємо члену подружжя, який знаходиться зараз на території України передавати іноземному члену подружжя із зразком заяви про припинення шлюбу, також зразок заяви про анулювання шлюбу, навіть, без присутності останнього. Повідомити йому відносно того, що підпис на двох заявах повинен бути нотаріально посвідчений, а також легалізований для нашої країни, в тому порядку, який передбачений законодавством тієї місцевості, де він зараз і проживає. Отримавши таку заяву, українському члену подружжя знадобиться перевести її, в обов'язковому порядку, українською мовою, а також нотаріально засвідчити, після цього, подати документ до органу РАЦС для того, щоб розірвати свій шлюб з іноземцем.
2-ий спосіб розірвання шлюбу, який передбачений ч. 1 статті 109 СК, буде можливий з використанням такого ж 1-ого способу, але лише в питанні оформлення офіційних паперів, призначених для суду. Вкрай важливо завжди пам'ятати про те, що, крім однієї заяви про анулювання шлюбу, для даного способу обов'язковим є договір між двома членами подружжя щодо проживання, а також, матеріального забезпечення і подальшого виховання своїх дітей, у тому числі, договір щодо розміру аліментів на свою дитину, який зобов'язаний бути нотаріальним чином посвідчений в обов'язковому порядку.
Відповідно, самої роботи з оформлення різного роду шлюборозлучних документів буде достатньо багато, більше, ніж подружжя і припустити собі не могло. Тут мова йде як про повний розрив будь-яких стосунків між двома членами подружжя, так і про рішення ряду життєво важливих питань щодо їхніх дітей. У подібному випадку, не тільки самому іноземцю, а й українському члену подружжя знадобиться юридична допомога при підготовці необхідних паперів для суду.
3-ій спосіб розірвання шлюбу був передбачений ч. 1 ст. 110 СК. Шлюб по ньому розривається на підставі судового рішення після пред'явлення позовної заяви кимось з подружжя. У цьому випадку, іноземному громадянину буде бажано звернутися до професійного юриста. Він буде в змозі уповноважити свого юриста, на підставі виданої раніше довіреності, у тому числі, представляти його особисті інтереси без особистої присутності в суді.
Громадянка України одного разу зареєструвала свій шлюб з іноземцем в Україні
Зазначимо, що в юридичній практиці фірми була ситуація зі шлюборозлучних процесів, коли громадянка України одного разу зареєструвала свій шлюб з іноземцем в Україні, але згодом разом зі своїм законним чоловіком жити переїхала за кордон. Через роки три, подружжя зважилося припинити свій шлюб, але тому що обидва проживали за кордоном, а один з них прийняв громадянство іншої країни, вони тим самим зіткнулися з великими проблемами припинення шлюбу в Україні. Представники подружжя спочатку звернулися до нашої фірми за юрдопомогою і відповідями на такого роду питання: «Яким чином розірвати шлюб на Україні, якщо подружжя живе собі на території іншої країни і не в змозі приїхати для вирішення подібних питань з об'єктивних причин?», «Яким саме чином можливо розірвати шлюб?»
Слідуючи логічним правилам, приходимо до єдиного висновку про те, що подружжю знадобиться прилетіти на Україну, разом подати до органів РАЦС необхідні документи і спокійно роз'їхатися. Але цей варіант нам ніяк не підходить, до того ж, для самого подружжя такі негативні моменти неприйнятні через істотні фінансові витрати, втрати великої кількості часу, в тому числі, відриву від роботи на дні або тижні.
Але, згідно з ч. 2 п. 4 Правил реєстрації, «процедура реєстрації припинення шлюбу відбувається за місцем проживання обох членів подружжя або ж когось одного з них». В результаті, подружня пара, яка проживає в іншій країні, володіє повним правом розірвати власний шлюб за законом тієї конкретно країни, в якій вони живуть на момент прийняття рішення про анулювання шлюбу.
Знайте і пам'ятайте про те, що документ, яким реєструється сам факт припинення шлюбу за кордоном, буде мати силу на території України лише у разі його легалізації консулом. Не вимагають легалізації при всьому цьому офіційні документи тільки тих держав, з якими Україна змогла підписати договори відміни процедури легалізації.
До того ж, цікавим виступає той факт, що, прибувши на Україну з метою подати заяву, багато іноземців часто отримують, на практиці, відмову з боку судів України у прийнятті подібної позовної заяви. І навіть, у тому випадку, якщо суд не відмовив, цілком може виникнути інша проблема, яка пов'язана з вимогою, спрямованим до іноземця пред'явити певний ряд додаткових документів. СК не містить ніякої абсолютно норми про обов'язкове надання ще одних документів до суду на момент подачі самої позовної заяви, але частенько ми зустрічаємось з такою ситуацією, коли в суді вимагають представити додаткові документи до самої позовної заяви. Тому, іноземним громадянином на момент подачі такої позовної бажано все ж отримати якусь початкову консультацію про сам шлюборозлучний процес.
Клієнти неодноразово ставили нам, зрозуміло, просте питання: «Де буде краще зареєструвати шлюб - за кордоном або на Україні?». Це питання потім породжує зустрічне: «А де саме клієнту буде краще потім розлучатися?». Тому що ніхто не буде застрахований від цього повороту подій.
На всі ці та інші питання юристи дають обгрунтовану, а також практичну відповідь клієнту на підставі існуючих норм міжнародного права, в тому числі, вирішують толком проблему будь-якої складності, яка виникає в процесі. Але вкрай важливо також пам'ятати про те, що якщо людина вже задавала собі ці питання, то буде краще всього до моменту укладення такого шлюбу зуміти передбачити цілий ряд життєво важливих особистісних питань, які можуть бути в майбутньому, в тому числі, їх можливі наслідки.
Ми бажаємо будь-якій особі, не тільки громадянину України, але й іншої країни, завжди цінувати в житті те саме, що створюється ними на благо власних родин, і заздалегідь подумати про те, як саме це благо зуміти зберегти, не допустивши в майбутньому розколу.
Здавалося б, все досить просто. Українським Сімейним кодексом було передбачено дві форми для сімейного майна:
- приватна особиста власність чоловіка, а також дружини,
- спільна власність.
Але фактично здійснити поділ майна в реальності не дуже легко. Хоча нашим Кодексом та передбачається, що при розділі майна, яке виступає об'єктом права спільної загальної власності обох членів подружжя, частини їхнього майна - рівні, якщо інше не було передбачено домовленістю між ними або ж набирає популярність шлюбним договором. І в разі розірвання ними шлюбу приватна особиста власність залишається її власникам, а от спільна повинна ділиться навпіл.
Закон докладним чином розписав, що до якої саме категорії відноситься. Але дуже часто судом і сторонами спору на практиці спотворюються основні правила даного Кодексу. Найважче зуміти довести загальну власність на фірми, їх активи та акції. Підприємці останнім часом оформляють фірми на третіх осіб, а також родичів або ж в офшорних зонах.
Наприклад, в останньому випадку, практично неможливо довести що-небудь.Крім цього, виникає проблема оцінки нажитого спільного майна і доказування, що це майно було нажито ними в шлюбі. Але, по суті, ні шлюбний контракт, ні мирова угода не може дати повної гарантії чесного, а також, морального вирішення виниклого майнового спору.