Людині, яка запитала у Сократа, одружуватись їй або ж ні, Сократ відповів: «Роби, що забажаєш, все одно покаєшся».
Діоген Лаертський
Отже, відлунав марш Мендельсона, а також дзвін келихів. Почалася сімейне життя, яке, на превеликий жаль, не завжди довговічне й безхмарне, і як яскраво свідчить статистика, практично у половини подружніх пар воно закінчується розірванням шлюбу. Але у багатьох пар залишаються діти, які не винні і необхідно усвідомлювати весь ступінь відповідальності за них.
Думається, що для більшості з нас здасться нормальним чимось допомагати, піклуватися і, в кінцевому рахунку, просто утримувати своїх дітей, навіть, незважаючи на певні життєві труднощі, а також перипетії, якщо батьки не в змозі жити разом або ж не хочуть, і справа все ж дійшла до розлучення. До того ж, цей обов'язок батьків утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття був закріплений в 180 ст. нашого Сімейного кодексу. До слова, способи виконання батьківського обов'язку утримувати дитину з'ясовуються за спеціальною домовленістю, що існує між ними (або за судовим рішенням).
Закріплюємо домовленість у вигляді аліментного договору
При цьому, дану домовленість між батьками цілком можна закріпити завдяки укладенню аліментного договору, в якому буде встановлено розмір, а також строки виплати аліментів. За статтею 189 українського Сімейного кодексу умови договору ніяк не можуть порушувати права дитини, які були встановлені цим кодексом. Договір, зазвичай, укладається тільки в письмовій формі і посвідчується нотаріально. У разі невиконання кимось із батьків свого обов'язку за договором, всі аліменти з нього можуть стягуватися на підставі вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Сам спосіб виплати аліментів, зазвичай, встановлюється договором про виплату аліментів, при цьому, може бути виплата в якійсь твердій грошовій сумі, може бути виплата деякої частини від заробітку платника, також погашення заборгованості або виплата аліментів за якимось майбутнім зобов'язанням (погашення за рахунок нерухомого майна аліментних зобов'язань).
Спеціальний договір стосовно анулювання права на аліменти
При погашенні за рахунок передачі нерухомого майна аліментних зобов'язань, той з батьків, з ким проживає зараз дитина, і хтось з батьків, хто зараз проживає окремим чином від нього, можуть з дозволу органу опіки укласти спеціальний договір стосовно анулювання права на аліменти для своєї дитини з причини передачі на нерухоме майно права власності - ст. 190 українського Сімейного кодексу. Такий договір нотаріальним чином посвідчується і підлягає потім держреєстрації.
Якщо дитина змогла досягти чотирнадцяти років, вона буде брати участь в укладанні наведеного договору. Укладення договору ніяк не звільняє того з батьків, хто проживає зараз окремо, від свого обов'язку брати посильну участь у деяких додаткових витратах на власну дитину.
Документи, необхідні для посвідчення аліментного договору у Вашого нотаріуса:
- - паспорти, а також ідентифікаційні коди сторін (матері та батька);
- - свідчення стосовно укладення, щодо розірвання шлюбу;
- - свідчення стосовно народження Вашої дитини.
Договір про виплату аліментів розривається або змінюється за спільною згодою обох сторін, але в тій же формі, що і головний договір і теж підлягає обов'язковому посвідченню нотаріусом.