У 2024 році українське законодавство про банкрутство фізичних осіб зазнало істотних змін, які варто розглянути крізь призму як нових законодавчих актів, так і судової практики, що формує нову правозастосовну реальність. Зміни покликані полегшити фінансовий стан боржників, забезпечити справедливий розгляд їхніх справ і запобігти зловживанням під час процедури банкрутства.
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (остання редакція набрала чинності на початку 2024 року) видав низку принципових новел, які, з одного боку, спрощують процедуру для добросовісних боржників, а з іншого — встановлюють жорсткіші заходи щодо виявлення та запобігання шахрайству.
Однією з ключових новел стало введення електронної системи "E-банкрутство", завдяки якій фізичні особи можуть подати заяву про банкрутство онлайн. Це надає не лише зручність для заявників, але й підвищує прозорість процесу. Користувачі системи можуть контролювати перебіг свого провадження у режимі реального часу, отримуючи важливі повідомлення і нагадування. Законодавець окреслив правові рамки застосування цієї платформи в ст. 28-1 зазначеного закону.
Також були змінені правила щодо майна, яке не підлягає включенню в ліквідаційну масу. Тепер, крім єдиного житла, істотним є правило про збереження мінімальної частини засобів існування для боржника та його сім'ї, що регламентовано в новій редакції ст. 46. Це інноваційне положення має важливе соціально-економічне значення, адже гарантує, що боржник не залишається повністю без засобів існування.
Крім того, нове законодавство містить положення про фінансову медіацію, яка проводиться з метою досягнення домовленості між боржником та кредиторами до судового розгляду. Цей механізм передбачений ст. 81-1 і має сприяти зменшенню навантаження на судову систему. Актуальним прикладом його успішного застосування є справа № 913/458/23, де сторони досягли мирової угоди, що включає реструктуризацію боргу без згоди суду.
Варто також відзначити посилення вимог до взаємодії боржника і кредиторів. Новелою є обов’язкове запровадження етичних стандартів та обмежень на дії колекторів, про що йдеться у новій редакції ст. 104-2. Шахрайські або агресивні методи стягнення заборгованості тепер набагато складніше приховати, і такі дії можуть навіть стати підставою для анулювання кредитних зобов’язань, що яскраво проілюстровано у справі № 617/489/24.
Як наслідок, аналітики правничої галузі вбачають у цих змінах перетворення процедури банкрутства на більш людяний інститут, на який буде покладено не лише функцію фінансового "очищення", але й соціальної підтримки боржників у складний для них період. Ці новації вже привернули увагу міжнародних експертів, які ставлять Україну як приклад для країн, що знаходяться в процесі реформування свого законодавства про несостоятність фізичних осіб.
Зазначені законодавчі новели й перші приклади їх правозастосовчої реалізації стають платформою для численних правових дискусій в українській юридичній спільноті. Юристи-прктики, науковці і представники судової влади активно обговорюють ці зміни на різних майданчиках, висловлюючи як оптимізм, так і конструктивну критику.
Зрештою, процес розвитку нашого законодавства залишається динамічним, і його подальше вдосконалення вимагатиме спільних зусиль держави, юристів і громадянського суспільства. У цьому контексті важливою є відкритість до інновацій і готовність до діалогу навколо нових викликів банкрутства фізичних осіб у нинішньому швидкозмінному світі.
