Вдосконалення процедур медіації в цивільному процесі

Згідно з Законом України "Про медіацію", прийнятим ще в 2021 році, медіація отримала законодавче закріплення як альтернативний спосіб вирішення спорів. Медіація має особливе значення у контексті сучасної правової держави, оскільки вона надає сторонам можливість активно брати участь у вирішенні своїх суперечок, мінімізувати витрати часу та коштів, а також сприяє збереженню добрих взаємин між учасниками спору.

Протягом останніх років українська судова система зазнала значного навантаження через велику кількість справ, що підлягають розгляду. Це створило передумови для пошуку альтернативних механізмів вирішення спорів, зокрема шляхом медіації. Практика показує, що медіація може ефективно розвантажити суди, забезпечивши швидке та, що важливо, добровільне врегулювання спорів.

Українське законодавство поки що перебуває на стадії імплементації медіаційних процедур. Одним з важливих аспектів, що потребують уваги, є визначення правового статусу рішень, прийнятих в результаті медіації. Зокрема, наскільки ці рішення будуть обов’язковими для виконання, та які правові наслідки настають у випадку їх невиконання?

Іншим важливим питанням є професійна підготовка медіаторів. Законодавство передбачає основні вимоги до медіаторів, однак є необхідність в чітких стандартах освіти і практики для них. Українські юридичні університети та інші освітні установи повинні розробити спеціальні програми підготовки медіаторів відповідно до найкращих міжнародних практик.

Крім цього, важливо розглянути можливість інтеграції медіаційних процедур на різних стадіях судового процесу. Наразі, в деяких юрисдикціях існують моделі, де суд пропонує сторонам пройти процедуру медіації перед початком судового розгляду. Це вимагає глибокого вивчення досвіду інших країн та адаптації цих моделей до українського правового середовища.

Судова практика в Україні поступово починає враховувати медіаційні угоди. Наприклад, рішення Верховного Суду у справі №906/1170/20 від 21.03.2022 р., де суд визнав правомірність використання медіаційної процедури, підтверджує ефективність медіації як інструменту мирного врегулювання спорів.

З огляду на вказані питання, важливо активізувати дискусію серед правників та науковців щодо майбутнього медіації в Україні. Які можливості це відкриває перед правовою системою країни? Які виклики стоять на нашому шляху та як їх можна подолати?

Водночас Україна може скористатися досвідом країн ЄС, інтегруючи найкращі практики в цю галузь, що дозволить створити ефективну систему медіації та сприятиме розвитку права та демократії в Україні.