На порозі 2024 року юридична спільнота опинилася перед викликом: як загрози, так і можливості, які несе з собою стрімкий розвиток штучного інтелекту (ШІ). Адвокатам необхідно переосмислити свою роль у світлі цих технологічних змін. Які переваги та ризики несе з собою активне використання ШІ в адвокатській діяльності? Які правові стандарти можуть регулювати застосування таких технологій? Це питання, які потребують ретельного аналізу, і це обговорення може стати каталізатором майбутніх реформ у галузі права.
Застосування ШІ в юридичній практиці має потенціал для оптимізації багатьох аспектів роботи адвоката. У першу чергу це стосується аналізу судової практики і правових норм. Завдяки машинному навчанню може значно пришвидшитися та покращитися якість аналізу великого обсягу даних. Наприклад, завдяки технологіям можна швидко і точно знаходити релевантні судові рішення, що підтримує аргументацію в суді. Однак важливо пам’ятати, що результат роботи ШІ має перевірятися і супроводжуватися критичним судженням досвідченого адвоката.
Це, зокрема, піднімає питання щодо відповідальності за недоліки системи штучного інтелекту. Згідно з українським законодавством, відповідно до статті 3 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат повинен сумлінно виконувати свої обов'язки і захищати інтереси свого клієнта. Проте, якщо ШІ, використаний для аналізу чи підготовки матеріалів, зробить помилку або надасть неточну інформацію, хто буде нести відповідальність?
Окрім того, викликає значний інтерес питання конфіденційності та захисту даних у процесі використання ШІ. Як правило, адвокати працюють з конфіденційною інформацією, і, згідно з українським законом "Про захист персональних даних", зобов'язані забезпечувати її недоторканість. Отже, адвокатам потрібно бути впевненими в тому, що використовувані системи штучного інтелекту дотримуються всіх стандартів захисту даних. Це може потребувати нових регламентацій і протоколів безпеки даних.
Судова практика щодо використання новітніх технологій поки що не є масовою, але деякі рішення можуть бути досить показовими. Зокрема, аналіз судових розглядів справ у США, які враховують помилки алгоритмів під час ухвалення рішень, може слугувати уроком для українських фахівців. У цих справах декілька разів наголошувалося на необхідності додаткової перевірки отриманих від ШІ результатів.
Зрештою, адвокати повинні адаптуватися до цих технологічних змін так, щоб нарощувати свою конкурентоспроможність та покращувати якість надання послуг. Це вимагає цілеспрямованого навчання та підвищення кваліфікації, а також часткової переоцінки традиційних методів роботи. ШІ вже починає впливати на юриспруденцію, і те, яким чином правова спільнота адаптується до цього, визначатиме майбутню форму професії адвоката.
Проблеми та можливості, що виникають при застосуванні ШІ в адвокатській діяльності, потребують ґрунтовного обговорення на юридичних форумах і конференціях. Запровадження етичних стандартів, розробка нових законодавчих актів і встановлення рамок для використання ШІ в юридичній практиці є невідкладним завданням для адвокатури. Таким чином, адвокати мають не просто усвідомити зміни, що відбуваються, але й активно формувати майбутнє своєї професії у світлі цих змін. Загрози ШІ не повинні затьмарювати його потенційні переваги, але кожен крок на цьому шляху має бути підкріплений правовими нормами та критичним аналізом.
